Pages in topic:   < [1 2 3 4 5 6 7 8] >
Це правильно?
Thread poster: _Alena
Jarema
Jarema  Identity Verified
Ukraine
Local time: 05:54
Member (2003)
German to Russian
+ ...

Moderator of this forum
Техпідтримка допоможе May 28, 2014

_Alena wrote:


Обліковий запис колишній, лиш пароль міняла кілька разів.


Напишіть їм через Support Center. Можна також зателефонувати в харківське представництво.


 
Alexander Matsyuk
Alexander Matsyuk  Identity Verified
Ukraine
Local time: 05:54
English to Russian
+ ...
* May 28, 2014

Jarema wrote:
«Зачаровану Десну» особисто я читав українською.


Я маю на увазі українською. Просто та повість написана таким гарним, квітучим суржиком, що дуже цікаво з'ясувати, чи ту мову можна вважати ліературною українською.


 
Jarema
Jarema  Identity Verified
Ukraine
Local time: 05:54
Member (2003)
German to Russian
+ ...

Moderator of this forum
А... May 28, 2014

amatsyuk wrote:

Я маю на увазі українською. Просто та повість написана таким гарним, квітучим суржиком, що дуже цікаво з'ясувати, чи ту мову можна вважати ліературною українською.


Тепер дійшло. Тут вже it depends.

Питання на рівні докторської. Я от недавно читав якусь-там книгу, так там пані авторка пише, що полюбляє "данцювати данці". Але книга була таки значною мірою гуцульською говіркою написана. Без претензії на літературність/стандартність мови.

[Edited at 2014-05-28 06:34 GMT]


 
Alexander Matsyuk
Alexander Matsyuk  Identity Verified
Ukraine
Local time: 05:54
English to Russian
+ ...
Коментарі щодо деяких цікавих аспектів May 28, 2014

_Alena wrote:

amatsyuk wrote:

може, я не зовсім точно розумію тему форуму. Для мене тут ідеться про таке: як правильно писати в «розумних» документах.


А чому Ви, до речі, називаєте такі тексти "розумними"? Ви вважаєте, що інструкція до якогось чергового айфону, за який через 10 років всі забудуть через безнадійну відсталість від життя, розумніша за якийсь художній твір з глибоким філософським, психологічним, соціальним підгрунтям?:)
Я би швидше назвала такі тексти "точними", бо вони вимагають точних формулювань, аби не виникло плутанини. А ті тексти, де головним є не точна передача окремих слів (термінології), а якомога точніше і зрозуміліше передавання думок, ідей, гуманітарними. За аналогією з розділенням наук на точні й гуманітарні.

«Розумними» назвав лише тому, що зразу не придумав кращого позначення (якщо воно взагалі можливе). «Точні» мені теж не здається гарним терміном. Скажімо так: «розумні» — це не художня література.
Я не вважаю, що технічні документи важливіші за гуманітарні. І визнаю надзвичайну значимість гуманітарних наук.
Так, я зневажливо ставлюся практично до всієї художньої літератури, але ця тема явно поза раками цього форуму.
Але от яке в мене з’явилося питання: якщо ви перекладаєте художній текст, на який діалект ви його перекладаєте? Галицький, буковинський, полтавський, херсонський? Скажімо, якщо на галицький, бо він вам ближчий, то чи справедливо це стосовно читачів з донецької області?
З іншого боку, якщо ви перекладете твір тієї мовою, яка зараз вважається літературною (офіційною), без використання певного спектру діалектизмів і арго, то це вже буде щось таке, що нормальна людина довго читати не зможе. Щось написане радше для роботів.

Колись я хотів відкрити для цього окрему тему дискусії, але прикинув її потенційні наслідки, і передумав. Поки що ці три приклади, що першими спали на думку.


А чого? Гадаю, тема буде корисною, а які такі страшні потенційні наслідки вона може викликати?

Ну, я не остаточно відмовився.
Скажімо, є кілька сайтів, де точаться дискусії щодо правильного слововживання. На моїй пам’яті там рідко хто обґрунтував свою думку авторитетними джерелами.
Крім того, деякі проблеми є потенційно провокуючими. Наприклад: ви вжили слово «вказувати» в значенні «указывать, инструктировать, обозначать», тоді як я вважаю, що в українській мові в цьому контексті слід вживати «зазначати».

указувати (вказувати), -ую, -уєш, , указати (вказати), укажу, укажеш, 1) і Жестом, рухом, спрямованим кудись, на когось, щось, привертати до кого-, чого-небудь увагу; показувати. Указувати дорогу . 2) , на що . Відзначати, вирізняти, називати що-небудь, роблячи відомим, помітним. 3) , на що і зі що. Звертаючи увагу на що-небудь, пояснювати, розкривати його сутність. 4) , кому , Наказувати кому-небудь, робити зауваження, давати розпорядження, повчати. 5) , на що . Свідчити про що-небудь.

Дискусія на цю тему може спричинити або суперечку, або байдужість.
Тут є ще один цікавий прикладний нюанс: я, прекрасно усвідомлюючи, що переважна частина населення говорить «вказувати», при перевірці завжди виправляю на «зазначати», тому що так зафіксовано в сучасних словниках.


Yulia Sharshunova
 
Alexander Matsyuk
Alexander Matsyuk  Identity Verified
Ukraine
Local time: 05:54
English to Russian
+ ...
* May 28, 2014

_Alena wrote:
У нас зараз на значній частині України існує таке явище: місто (обласні центри) розмовляє російською, провінція (районні центри) - суржиком, а село - своїми звичними говірками української.

Не згоден. Може, якась невелика закономірність у цьому є, але в наших селах люди розмовляють таким суржиком, що міста ще позаздрять.

От Ви там нижче пишете, що російська на українську не вплинула, а Ви мабуть не звернули увагу, що у провінції найстарше покоління ще розмовляє українською, а вже їхні діти - суржиком? Звідки це явище, як не від впливу російської?

Саме цей аспект впливу я якраз не виключив. Див. «Вплив російської явно відчувається тоді, коли немає достойного позначення сучасних понять». А пояснюється це просто: «найстарше покоління ще розмовляє українською» тому, що вони говорять про прості речі словником минулої епохи: пішов, випив, прийшов, вкрав тощо. А коли мова піде про айфони і способи користування ними, то будьте певні, всі баби в селі одразу перейдуть на суржик.

Типовий приклад — інженерна і комп’ютерна тематика. Буквально цього тижня мав розмову з ІТ-спеціалістом на цю тему. Думка така: якщо доведеться писати статтю чи дисертацію, то треба її писати українськими термінами, але в реальній роботі нікому навіть в голову не прийде ними користуватися, бо їх ніхто не зрозуміє.


Це, нажаль, наслідки того, що наша держава підтримує українську лише на словах, а на ділі вона знаходиться у глибокому, перепрошую, задуп'ї.

Особисто я не думаю, що відсутність підтримки з боку держави є головною причиною. Я вважаю головною причиною відсутність необхідності в українській мові в самих українців. Щось на кшалт відсутності в більшості наслення необхідності в самоідентифікації. У нас практично немає україномовних сайтів (крім державних і мало кому потрібних). До речі, у нас взагалі практично немає навіть російськомовних сайтів, які б містили цікавий чи корисний контент.
На тлі сучасних подій та ставлення до всього російського ситуація, ймовірно, трохи зміниться.


Іноді з насолодою слухаю українське радіо. По суті єдине джерело, де можна почути щось подібне до правильної української мови. І не тільки за лексикою і стилістикою, але й за вимовою.


Маєте на увазі радіоточку? А через Інтернет воно доступне?

Я маю на увазі радіо через супутникове телебачення. Скоріш за все, воно частково дублює радіоточку. Зокрема, Українське радіо Культура.


 
Alexander Matsyuk
Alexander Matsyuk  Identity Verified
Ukraine
Local time: 05:54
English to Russian
+ ...
Щойно випадково натрапив... May 29, 2014

Джерело: http://gazeta.ua/articles/chistota-movlennya/_suchasnu-ukrayinsku-movu-perepovnyuyut-rosijski-slovesni-zvoroti/560849

Типовий приклад, коли все гарно і нібито правильно, але при перекладі "серйозних" документів зас
... See more
Джерело: http://gazeta.ua/articles/chistota-movlennya/_suchasnu-ukrayinsku-movu-perepovnyuyut-rosijski-slovesni-zvoroti/560849

Типовий приклад, коли все гарно і нібито правильно, але при перекладі "серйозних" документів застосувати або важко, або неможливо.


Сучасну українську мову переповнюють російські словесні звороти


Через подібність української мови до російської втрачено чимало синтаксичних структур, що вирізняють нашу мову споміж інших. Але недоладні звороти можна замітити короткими, питомо українськими, формами, які, як зауважив Святослав Караванський, створюють неповторну палітру української мовної стихії, поліпшують і полегшують спілкування.
Часто там, де, перекладаючи рос. "внезапно, вдруг, как вдруг, как вот…", пишуть "несподівано, раптом, як раптом, коли це", доречно вжити частку "аж": аж глядь, аж гульк, аж зирк (Підійшла лісничиха до майже всохлої яблуні, аж глядь ? з пори джміль вилазить).
Російське "до тех пор, пока не" в українській мові слід передати словами аж, аж поки (доки), поки (доки) (Так вона сиділа мовчки, аж поки дівчата облишували її й бігли в садок).
"Вдруг, как вдруг" перекладають "як раптом, коли раптом, коли". А маємо аж ось (Аж ось двері розчинилися ? і... вскочила Галя в хату).
более чем (більш ніж достатньо) ? аж задосить
до самого утра (до самого ранку) ? аж до ранку
целых три года (цілих три роки) ? аж три роки
так нет же (так ні ж) ? аж ні
до такой степени, настолько, что... (до такої міри, настільки) ? аж так, що...
так и искрится (так і виблискує) ? аж виблискує
Не забуваймо про конструкції "а що..., то...; що..., то...". Адже на їхньому місці примостилася шаблонна калька "так як" і штучний покруч "позаяк" (А так як була Олеся жінкою з гонором, то відмовилася. – А що була Олеся жінкою з гонором, то відмовилася; Позаяк демократія втілює в собі лише політичний сегмент ринку, її самої недостатньо для загальнонаціонального прогресу. – А що демократія втілює в собі лише політичний сегмент ринку, то її самої недостатньо для загальнонаціонального прогресу).
Є ще варіанти зі сполучниками того ? щотому ? щотим ? що (Того ж я смутненький, що ти молоденька. Тим я її не займаю, що сватати маю).
Надуживають газетярі й калькою "благо", забуваючи про "добре що", "гаразд що" (От ми і у Львові маємо свій пам'ятник марнославству, благо що вже сучасних, а не радянських часів. ? От ми і у Львові маємо свій пам'ятник марнославству, добре що вже сучасних, а не радянських часів).
Сполуку "незважаючи на те, що" краще замінити природними "дарма що", "всупереч", "наперекір", "байдуже що…", "без огляду на…", "хоч (хоча) й…", "з усім тим", "попри що", "(іноді) проте (а проте)", "а втім", "але (але ж)", "однак (одначе)" (Щастя моє було б вельми худорляве, дарма що моє життя було б страшенно сите (Куліш). Дарма що й зубів недолік, він ще до дівчат залицяється).
А як живомовно звучить форма "іди знай"! (Ваша родина, як табун коней у степу, – іди знай, хто де носиться). 
Тим більше (рос. тем более) краще не вживати, замінивши на "і потім, і поготів" (Діти батька мало що й слухають, а нас – і поготів).
Вислів "тим не менше" також штучний. Правильніше сказати "і все ж (та все ж), проте (та проте), однак, а втім, разом з тим". 
Слід згадати про часто вживану конструкцію "оскільки – остільки", яка має синонімічні форми "скоро..., то... /як/...; скоро..., так і (зараз же)".
Як зауважив Микола Сулима, "оскільки, поскільки, наскільки" – зовсім непотрібні паразитні сполучники, утворені на взір польських ("o ile") та російських ("поскольку, насколько"). Вони тільки знебарвлюють українську мову, притуплюють її. "Бо", "тому що", "через те що", "а що", "а як", "так що" – чудові відповідники (А оскільки робили це аж втрьох, то йшло в них це діло через пень-колоду. – А що робили це аж втрьох, то йшло в них це діло через пень-колоду; Це було нелегко робити, поскільки всі політичні партії намагалися перевершити одна одну у мадяронстві. ? Це було нелегко робити, тому що всі політичні партії намагалися перевершити одна одну у мадяронстві).
"Настільки…", "наскільки…" – найпоширеніша калька, яка замінила живу українську конструкцію "так…, що…", "так…, як…", "такі ж, як…", "такою мірою, якою…", "так далеко, як…" – залежно від контексту. (Однак сутінки вже настільки згустилися, що в такому маскуванні не було потреби. ? Однак сутінки вже так згустилися, що в такому маскуванні не було потреби; Мої родичі наскільки ж привітні, настільки й гостинні. - Мої родичі такі ж привітні, як і гостинні).
Як би не (було), який би не (був), хто б не, що б не (було), де б не, куди б не, скільки б не, як би то не було, де б то не було і под. (від рос. как бы ни, какой бы ни, кто бы ни, где бы ни было…), – ці звороти чужі нашій мові. Українці віддають перевагу сполукам "хоч як, хай як, хоч який, хай який" тощо.
як не прикро - хоч як прикро
Як би там не було ? хай там як
наскільки б просторою не була ? хоч яка б простора була
як я не намагався - хоч як я намагався
хто б не був ? хоч хто б там був, хай там хто буде
чий би не був ? хоч би чий був, хай би чий був, хай він чий буде
що б там не було ? хоч би там що
що б то не стало ? що б то не було, хоч би там що, будь-що-будь, кров з носа
Українська мова нехтує і сполукою "лиш би":
лиш би де ? абиде
лиш би коли ? абиколи
лиш би тільки ? тільки б; аби лиш; аби лише (аби лишень), аби тільки; аби-но; коли б тільки
лиш би хто ? абихто
лиш би що ? абищо
лиш би як-небудь ? абияк, аби ? аби
лише б, лиш би (як частка) ? аби; аби б
Як бачимо, кальковані звороти так зручно примостилися на наших колінах, що ми грішним ділом вважаємо їх за рідні. А це призводить до спустошення, збідніння скарбівні української мови. І тільки писар з низькою професійною компетентністю благословить ці сполуки у світ. Тож, аби навчитися фразеології, слід звертатися передусім до народної мови, черпати повними пригорщами, шукати своє.






Автор:
Наталія АЛЕКСЄЄВА
Collapse


 
_Alena
_Alena
Ukraine
Local time: 05:54
Spanish to Ukrainian
+ ...
TOPIC STARTER
Діалект vs суржик vs запозичення Jun 4, 2014

amatsyuk wrote:
Я маю на увазі українською. Просто та повість написана таким гарним, квітучим суржиком, що дуже цікаво з'ясувати, чи ту мову можна вважати ліературною українською.


Проглянула я "Зачаровану Десну" - східнополіський діалект. Звичайно ж, українська, яка ще! Італійські діалекти відрізняються одне від одного значно більше, ніж українські, однак то все італійська! Я, правду кажучи, взагалі не розумію, у чім проблема? Адже кожна, кожнісінька мова, має діалекти! До речі, Квітку-Основ'яненка читали? Слобожанський діалект, там ще більше слів, які можна було б назвати русизмами, та насправді то свої місцеві діалектизми, що живуть там сторіччями. Українська і російська пішли від споріднених діалектів (існує й точка зору, що від однієї мови, та для цієї дискусії, гадаю, це несуттєво), тож не дивно, що у них раніше була сила-силена схожих слів. Тож деякі з них в літературному полтаво-київському відмерли, а у східних діалектах залишились. А є й запозичені слова, та це теж звичайне явище для будь-якої мови.

Чекайте, то Ви саме ці східні говірки мали на увазі, коли казали, що на сході споконвіку говорять своїми говірками? Ну так, це і є говірки, але ж є і суржик, це зовсім інше явище! Мова цих письменників не має нічого спільного з суржиком а-ля "Сердючка"!

amatsyuk wrote:
Саме цей аспект впливу я якраз не виключив. Див. «Вплив російської явно відчувається тоді, коли немає достойного позначення сучасних понять». А пояснюється це просто: «найстарше покоління ще розмовляє українською» тому, що вони говорять про прості речі словником минулої епохи: пішов, випив, прийшов, вкрав тощо. А коли мова піде про айфони і способи користування ними, то будьте певні, всі баби в селі одразу перейдуть на суржик.


Суржик - це коли бабця говорить "огірки", "олія" та "гарний", а її донька - "огурци", "растітєльне масло" та "красівий".
"Дочко, диви, які в нас гарні огірки, візьмі олійки та зроби салату!" - "Ну мама, огурци хай ше дозрінуть, а наше растітєльне масло не підходе!" (а бабця швидше б сказала "не годиця" - пишу, як вимовляється, не як пишеться).
(От іще вам щодо діалектів - вище то степова говірка, а десь на Східному Поділлі бабця сказала б "Дочко, диви, які в нас гарні гоїрки, візьми голійки..." та замість "дозріють" сказала б "достигнут", з твердим кінцевим приголосним.)
У суржику якась частина дієслів, іменників і прикметників береться з іншої мови та заміняє свої власні, але не у вигляді оригіналу, а переінакшується згідно мелодики своєї мови.

А айфон - то не суржик, а запозичення, теж зовсім різні речі:)
Так що, з огляду на сказане вище, у більшості сел таки говорять говорять своїми говірками, а в провінції - бабці - говірками, а їхні діти - вже суржиком. Суржик можна почути хіба у зовсім приміських селах, чи на межі з Молдавією. Більш ні в яких його не чула.

Особисто я не думаю, що відсутність підтримки з боку держави є головною причиною. Я вважаю головною причиною відсутність необхідності в українській мові в самих українців.


Держава повинна фінансувати розвиток мови, як це робиться в усіх нормальних країнах. А щоб зрозуміти потребу в українській населення, повинна бути пропозиція! А в нас її немає! Щоб взнати, чи потрібні українські книжки, треба їх запропонувати, і бажано, за тією ж ціною, що й російські аналоги, а в нас їх немає взагалі! Кілька Ваших знайомих не можуть бути показником, є безліч інших людей, хто швидше б купив українською, але за відсутністю змушений брати те, що є. Чому їх не видають? Їхня собівартість вища, ніж російською, бо випускаються меншим тиражем, і тут держава могла б допомогти, як це робиться в інших країнах: фінансувати видавництво українською за рахунок мита чи податку на російськомовне. Так само і з фільмами - фінансування власних за рахунок зборів з іноземних. Крім того, що стосується спеціалізованої літератури, у нас не внормована термінологічна база, і видавець краще візьметься за книжку російською, де вся термінологія впрорядкована, ніж за українську, де треба морочити собі голову при написанні, перевірці, та ще потім чекай, що скажуть покупці. Та й для покупця ця невнормованість може стати причиною побоювання брати професійну українську літературу. У нас немає великих словників, крім як з англійської, та й спеціалізованих дуже мало, тож якщо видавець захоче перекласти книжку, то швидше це зробить на російську - значно менше часу і мороки.

У нас практично немає україномовних сайтів (крім державних і мало кому потрібних). До речі, у нас взагалі практично немає навіть російськомовних сайтів, які б містили цікавий чи корисний контент.


Сайти якої спрямованості Ви маєте на увазі? Є кілька сайтів новин, ані трохи не гірших, ніж російською. Якщо мені щось треба, я шукаю його насамперед українською, і якщо не знаходжу, то в дуже рідкісних випадках знаходжу російською. Частіше якщо немає однією мовою, то немає й іншою. Так що інформації українською в Інтернеті більш ніж достатньо.

Я маю на увазі радіо через супутникове телебачення. Скоріш за все, воно частково дублює радіоточку. Зокрема, Українське радіо Культура.


Дякую!

Але от яке в мене з’явилося питання: якщо ви перекладаєте художній текст, на який діалект ви його перекладаєте? Галицький, буковинський, полтавський, херсонський? Скажімо, якщо на галицький, бо він вам ближчий, то чи справедливо це стосовно читачів з донецької області?


Взагалі варто перекладати літературною нормою, тобто полтаво-київським діалектом. І якби твір був написаний в оригіналі літературною нормою, безумовно, я його так і переклала б. А от якщо ні, то можна було б провести експеримент. Скажімо, якби твір був іспанською з домішкою галісійскої лексики, можна було б українською перекласти східно-подільською говіркою. Якби з домішкою каталанської, то сучасною львівською говіркою - сумішшю полтаво-київського з галицьким. А от якби чистою галісійською чи каталанською - то чистим полтаво-київським. А якби з домішкою баскських слів - то з домішкою закарпатських діалектизмів. Якби там були англіцизми - слобожанським діалектом, якби з домішкою латини - домішати б давньослов'янської. Якби воно було б написано spanglish, то варто було б перекласти суржиком.
Не претендую на істину в останній інстанції, і повторюю, що це був би експеримент. Можливо, що в частині вищезгаданих випадків варто було б дотримуватися все-таки літературної норми.

З іншого боку, якщо ви перекладете твір тієї мовою, яка зараз вважається літературною (офіційною), без використання певного спектру діалектизмів і арго, то це вже буде щось таке, що нормальна людина довго читати не зможе. Щось написане радше для роботів.


Я таки не розумію, про яку "літературну офіційну зараз" йдеться? Чим вона відрізняється від тієї, якою користувалися 100 та 50 років тому? От я якою зараз пишу? А Ви якою?

Крім того, деякі проблеми є потенційно провокуючими. Наприклад: ви вжили слово «вказувати» в значенні «указывать, инструктировать, обозначать», тоді як я вважаю, що в українській мові в цьому контексті слід вживати «зазначати».

указувати (вказувати), -ую, -уєш, , указати (вказати), укажу, укажеш, 1) і Жестом, рухом, спрямованим кудись, на когось, щось, привертати до кого-, чого-небудь увагу; показувати. Указувати дорогу . 2) , на що . Відзначати, вирізняти, називати що-небудь, роблячи відомим, помітним. 3) , на що і зі що. Звертаючи увагу на що-небудь, пояснювати, розкривати його сутність. 4) , кому , Наказувати кому-небудь, робити зауваження, давати розпорядження, повчати. 5) , на що . Свідчити про що-небудь.


Цитую себе: "А область вживання я не вказала:)"
Знайшла тлумачення "зазначати":
ЗАЗНАЧАТИ, аю, аєш, недок., ЗАЗНАЧИТИ, ачу, ачиш, док.

1. Робити якусь помітку, позначку; позначати. Під час сцени з Дженні Годвінсон перегортає біблію і зазначає закладками якісь тексти (Леся Українка, III, 1952, 71);
// Записувати з метою обліку, реєстрації і т. ін.; фіксувати. — Хіба, даруючи панові староство, ..зазначають, скільки ведмедів там у лісах чи бобрів у річках? (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 9);
// Пишучи, указувати. Сергій навмисне не зазначив адреси госпіталю, щоб Зоя не знала, де його шукати (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 108).

2. Висловлювати думку, робити спостереження, звертати увагу на що-небудь. — Ніколаєва лікував неправильно, — сказав Мехтодій Мехтодійович, — я зазначав це на зборах групи, повторю й зараз (Юрій Яновський, II, 1954, 106); Улька наділа на Гриця бриля і зазначила, що він хлопцеві до лиця (Спиридон Добровольський, Ол. солдатики, 1961, 15).

Прикольно, тобто вважається, що показати пальцем чи на словах - це "вказати", а показати письмово - зазначити?
Для мене "зазначати" - що російською "отметить", "заметить" тобто значення 2. В усіх прикладах зі значення 1 я б напевне вжила інші слова, наприклад, робити позначку - звичайно ж "позначати", ніколи б не вжила "зазначати".

Чесно кажучи, мені здається, що і "зазначити", і "вказати" - діалектизми, і "зазначити" ще й книжне слово. Дуже важко уявити його в живій мові.

[Editado a las 2014-06-05 05:06 GMT]


 
_Alena
_Alena
Ukraine
Local time: 05:54
Spanish to Ukrainian
+ ...
TOPIC STARTER
З більшістю погоджуюсь, крім: Jun 4, 2014

amatsyuk wrote:
"Вдруг, как вдруг" перекладають "як раптом, коли раптом, коли". А маємо аж ось (Аж ось двері розчинилися ? і... вскочила Галя в хату).


Мені тут "аж ось" звучить як "нарешті":) Але все залежить контексту, може, там зрозуміло, що йдеться про несподіванку. Перекласти "раптом" чи "несподівано" - зрозуміло й так, хоч і не так мальовничо, а у контексті можна й якось інакше сказати.

более чем (більш ніж достатньо) ? аж задосить


А де там в оригіналі "достаточно"?:) Та й "аж задосить" якось трохи чудернацько:)

так нет же (так ні ж) ? аж ні


Теж якось дивно. Подивилася у тлумачному словнику частку "аж" - наче не має вона вживатися з заперечними частками..

Тим більше (рос. тем более) краще не вживати, замінивши на "і потім, і поготів" (Діти батька мало що й слухають, а нас – і поготів).


Знову маємо книжну й живу мову. Живою ніколи не скажеш "поготів". "Потім" - так.

З іншим можна погодитись, хоч у деяких випадках я й сказала б інакше.


 
_Alena
_Alena
Ukraine
Local time: 05:54
Spanish to Ukrainian
+ ...
TOPIC STARTER
То... Jun 4, 2014

Jarema wrote:
Загалом Ви підіймаєте дуже цікаві та неоднозначні теми. От лише я зараз часу не маю на відповіді. Дещо пізніше спробую до цієї гілки повернутися.


Повертайтесь, Вас цікаво читати, й цікаво почути думку людини, що знає живу українську змалечку.


 
_Alena
_Alena
Ukraine
Local time: 05:54
Spanish to Ukrainian
+ ...
TOPIC STARTER
Питання Jun 11, 2014


Не забуваймо про конструкції "а що..., то...; що..., то...". Адже на їхньому місці примостилася шаблонна калька "так як" і штучний покруч "позаяк" (А так як була Олеся жінкою з гонором, то відмовилася. – А що була Олеся жінкою з гонором, то відмовилася; Позаяк демократія втілює в собі лише політичний сегмент ринку, її самої недостатньо для загальнонаціонального прогресу. – А що демократія втілює в собі лише політичний сегмент ринку, то її самої недостатньо для загальнонаціонального прогресу).


Ось скажіть, чи природньо вам звучить така конструкція (ну хоча б у вищенаведених прикладах)? У мене кілька разів недавно була спокуса її вжити, та трохи сумніваюсь. От конструкція "а що вже..., то..." не викликає жодного сумніву, ну скажімо: "А що вже сильним був, то ніхто не міг його здолати." А без "вже" - якось незвично.
Дякую!


 
Alexander Matsyuk
Alexander Matsyuk  Identity Verified
Ukraine
Local time: 05:54
English to Russian
+ ...
* Jun 11, 2014

Я вживаю "оскільки". Інші тут наведені варіянти сі мені здають В ТЕХНІЧНИХ ПЕРЕКЛАДАХ недоречними

[Edited at 2014-06-11 06:36 GMT]


 
_Alena
_Alena
Ukraine
Local time: 05:54
Spanish to Ukrainian
+ ...
TOPIC STARTER
Чи може міщанин бути просто мешканцем міста? Sep 20, 2014

Я ще тоді хотіла пояснити одну з причин появи цієї теми, та якось не склалося.
Зараз маю мало часу, тому не буду обгрунтовувати свою точку зору - гадаю, її пояснить частково попередня дискусіїя. Тож дуже стисло:
З певних причин українська мова на даний момент є недосфор
... See more
Я ще тоді хотіла пояснити одну з причин появи цієї теми, та якось не склалося.
Зараз маю мало часу, тому не буду обгрунтовувати свою точку зору - гадаю, її пояснить частково попередня дискусіїя. Тож дуже стисло:
З певних причин українська мова на даний момент є недосформованою, і хоч і варто дотримуватись нинішніх правил її вживання, та подекуди краще б керуватись здоровим глуздом, загальними правилами вживання мови, зокрема, милозвучністю, і реальністю, що склалася. А от коли через певний час мова набере чіткіших рис, варто б затвердити нові правила. Тобто зараз ми могли б виступити вдосконалювачами мови на грунті наших знань і мовного чуття. Але, звичайно, дуже обрежно, лиш коли маємо повну упевненість у своїй правоті. Тому я й намагаюсь з вами радитись, та здається, наштовхуюсь на розгубленість.

А зараз конкретне питання: як ви б поставились до вживання слова "міщанин" у сенсі "мешканець міста"? Адже імовірно що спочатку воно так і виникло, та під впливом комуністів набуло негативного окрасу і змінило своє значення. Якось дивно, коли саме місто називається "містом", називати його мешканців "городянами". "Городянами" логічніше б називати селян, бо ті працюють на городах:)
Ну ось наприклад тут:
"На відміну від інших полісів, мешканці Ольвії могли мати ісополітію (подвійне громадянство) зі своєю метрополією – Мілетом.
Міщани займалися переважно ремеслами, промислами і торгівлею. Найважливішим було керамічне виробництво, стародавні майстри виготовляли не лише посуд, а й черепицю, теракотові статуетки, тощо."
У попередньому тексті розповідається про місто-поліс, у наступному - про село-хору, тобто має бути ясно, про що мова. Та чи природньо воно тут звучить як "мешканець міста", чи не викликає асоціацій з його спотвореним комуністичним значенням?

[Editado a las 2014-09-20 10:20 GMT]
Collapse


 
mk_lab
mk_lab  Identity Verified
Ukraine
Local time: 05:54
Member (2004)
English to Russian
+ ...
А хіба це українське слово? Sep 20, 2014

_Alena wrote:
А зараз конкретне питання: як ви б поставились до вживання слова "міщанин" у сенсі "мешканець міста"?

Думаю, не українське. І точно вже не таке, яке варто запозичувати. Якось ми обійдемось без таких "красот"


 
_Alena
_Alena
Ukraine
Local time: 05:54
Spanish to Ukrainian
+ ...
TOPIC STARTER
Як і місто Sep 20, 2014

mk_lab wrote:

_Alena wrote:
А зараз конкретне питання: як ви б поставились до вживання слова "міщанин" у сенсі "мешканець міста"?

Думаю, не українське. І точно вже не таке, яке варто запозичувати. Якось ми обійдемось без таких "красот"


Настільки ж українське, наскільки й "місто". Головне, що слов'янське. Проти прикметника "міський" заперечень наче нема?
Як на мене, ще гірше називати мешканців міст городянами, бо логічно, щоб ці слова були однокорінними.

[Editado a las 2014-09-20 10:23 GMT]


 
mk_lab
mk_lab  Identity Verified
Ukraine
Local time: 05:54
Member (2004)
English to Russian
+ ...
Мещане Sep 20, 2014

_Alena wrote:
Настільки ж українське, наскільки й "місто". Головне, що слов'янське. Проти прикметника "міський" заперечень наче нема?
Як на мене, ще гірше називати мешканців міст городянами, бо логічно, щоб ці слова були однокорінними.

[Editado a las 2014-09-20 10:23 GMT]

зовсім аж ніяк не походить від "міста". Це типово російське слово, яке означає певний соціальний статус (на відміну від дворян), а не місце проживаня. В нашій мові є таке слово "городяни", яке точно визначає де ми жиємо.

BTW: мені здебільшого все більш хочеть переїхати до села - стати селянином


 
Pages in topic:   < [1 2 3 4 5 6 7 8] >


To report site rules violations or get help, contact a site moderator:


You can also contact site staff by submitting a support request »

Це правильно?







Wordfast Pro
Translation Memory Software for Any Platform

Exclusive discount for ProZ.com users! Save over 13% when purchasing Wordfast Pro through ProZ.com. Wordfast is the world's #1 provider of platform-independent Translation Memory software. Consistently ranked the most user-friendly and highest value

Buy now! »
Trados Business Manager Lite
Create customer quotes and invoices from within Trados Studio

Trados Business Manager Lite helps to simplify and speed up some of the daily tasks, such as invoicing and reporting, associated with running your freelance translation business.

More info »